Побудова сучасної конкурентоспроможної економіки країни на основі динамічного, збалансованого та сталого розвитку її регіонів та територій, підвищення рівня життя населення й забезпечення додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина незалежно від місця проживання, ефективне використання економічного, наукового, трудового потенціалу, природних та інших ресурсів, а також особливостей регіонів і територій, своєчасне і комплексне вирішення проблем є головним орієнтиром розвитку України. На сьогодні майже всі органи публічної влади та органи місцевого самоврядування беруть участь у розробці і реалізації стратегій та програм, зокрема за участю громадськості, проте не використовують єдину методологію і підходи до управління, що згубно відображається на ефективності й результатах. Започатковані зміни державної регіональної політики та продовження децентралізації влади потребує від регіонів та громад пошуку і активного використання власних ресурсів для регіонального та місцевого розвитку, саме зараз на перший план виходить здатність активізувати внутрішні резерви територій та громад. В результаті об’єднання територіальних громад, що є однією з умов проведення реформ, створюються нові адміністративно-територіальні одиниці – об’єднані територіальні громади, до складу яких входять кілька населених пунктів, з визначеним адміністративним центром, що є принципово новим для громадян України. Запорукою успішності соціально-економічного розвитку регіонів та міст (в тому числі і нового формату) стає ефективне використання бюджетних, донорських та інвестиційних коштів, які можуть надаватися під чітко визначені перспективні напрями цього розвитку. Також для сталого розвитку територій необхідна наявність (створення) так званих «точок зростання», пропагування інвестиційного потенціалу територій та стимулювання капітальних
Основним завданням органів публічної влади є задоволення потреб громадян, розвиток інфраструктури, підвищення якості надання адміністративних послуг, сприяння створенню нових робочих місць та ін. В Україні останнім часом відбувається відхід від звичних, традиційних форм фінансування виключно будівництва нових об’єктів, передусім бюджетної сфери, які домінували в переліках фінансування за кошти субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів та окремих територій, державних цільових програм та відбувається переведення державних інструментів розвитку територій на нову основу. Зокрема створюються спеціальні фінансові установи: Державний фонд регіонального розвитку, Державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню та інші державні та міжнародні цільові фонди, які започатковують фінансування проектів і програм регіонального та місцевого розвитку на конкурсній основі та відповідно до місцевих та регіональних стратегій розвитку та планів з їх реалізації. Через малу кількість поданих інвестиційних проектів та низьку ініціативність місцевих громад та органів публічної влади відбувається не 100% використання коштів з ДФРР. В свою чергу прискорення/сповільнення розвитку регіонів та міст залежить від якості підготовки проектів, які можуть бути профінансовані з відповідних бюджетів та фондів, а також від наявності висококваліфікованих фахівців з управління проектами та програмами в органах публічної влади, недержавних організацій, активно налаштованих громадян, що можуть ініціювати започаткування необхідних для суспільства змін. Таким чином, незадовільний сучасний соціально-економічний стан регіонів та міст України обумовлює необхідність розробки і впровадження проектів модернізації, реструктуризації, створення нових об’єктів та ін. відповідно до програм та стратегій розвитку зазначених територій. Тому попит на фахівців у керуванні проектами/програмам у публічній сфері в Україні, в тому числі і південних її регіонів є високим та буде зростати як необхідна умова запровадження змін, забезпечення сталого розвитку та підвищення рівня і якості життя населення.
- Автор курсу, Викладач: Латишева Олена Володимирівна
- Автор курсу, Викладач: Шевченко Олена Олександрівна